Вільке Йоганн Карл (6.09.1732-18.04.1796) — шведський фізик, член Шведської АН, з 1784 — постійний секретар. Народився у Вісмарі. Закінчив Ростокський університет (1757). З 1759 працював у Стокгольмі.
Проводив експериментальні дослідження в галузі електричних і магнітних явищ, теплоти. Виконав низку експериментів з лейденською банкою (1757). Спостерігав (1758) поляризацію діелектриків. Створив (1766) першу карту магнітного нахилення. У 1772 повторив досліди Г. В. Ріхмана і перевірив формулу для температури суміші. Виконав перші вимірювання теплоємностей твердих тіл (1772). Запропонував два методи вимірювання теплоємності — метод змішування і метод, заснований на розтопленні льоду досліджуваним гарячим тілом. Ввів поняття «водяний еквівалент». Сприяв створенню правильних уявлень про фізичний зміст калориметричних понять. Незалежно від А. Бругманса висунув (1778) дворідинну гіпотезу магнетизму.