Вілкінсон Деннс Хейг (народився 5.09.1922) — англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (1956). Народився в Лідсі. Закінчив Кембриджський університет (1943), у 1947 — 57 працював у Кавендішській лабораторії. У 1957 —76 — професор Кларендонської лабораторії Оксфордського університету і в 1962 — 76 — керівник відділу ядерної фізики. З 1976 — віце-президент університету в Сассексі.
Дослідження в галузі ядерної фізики, інфрачервоної спектроскопії, наукового приладобудування. Виявив (1952) фоторозпад дейтрона. Визначив (1963) з точністю до 10-9 аномальний магнітний момент електрона. У 1956 розробив теорію гігантського дипольного резонансу. Вивчав роль ізоспіну в ядерних процесах, порушення парності в альфа-розпаді. Вперше розглянув (1958) можливі типи експериментів для виявлення міжнуклонного потенціалу, що не зберігає просторову парність.
Медаль Д. Юза (1965), премія Т. Боннера (1974).
Дослідження в галузі ядерної фізики, інфрачервоної спектроскопії, наукового приладобудування. Виявив (1952) фоторозпад дейтрона. Визначив (1963) з точністю до 10-9 аномальний магнітний момент електрона. У 1956 розробив теорію гігантського дипольного резонансу. Вивчав роль ізоспіну в ядерних процесах, порушення парності в альфа-розпаді. Вперше розглянув (1958) можливі типи експериментів для виявлення міжнуклонного потенціалу, що не зберігає просторову парність.
Медаль Д. Юза (1965), премія Т. Боннера (1974).