Яноші Лайош (2.03.1912-2.03.1978) — угорський фізик, член Угорської АН (1950), віцепрезидент у 1958-73. Народився в Будапешті. Навчався у Віденському університеті, закінчив Берлінський університет (1935). У 1939—47 працював у Манчестерському університеті, у 1947—50 — професор Дублінського інституту перспективних досліджень. З 1950 — професор Будапештського університету, 1956—70 — директор Центрального інституту фізичних досліджень.
Роботи стосуються фізики космічних променів, ядерної фізики, фізики елементарних частинок, методології фізики. У 1940 разом з Дж. Рочестером відкрив проникні зливи. У 1943 запропонував механізм утворення мезонів космічних променів — процес багаторазового народження — і пояснив народження мезонів ядром.
Член низки академій наук і наукових товариств. Премія Л. Кошута (1951).