Жорсткість, міра піддатливості тіла деформації при заданому типі навантаження: чим більша жорсткість, тим менша деформація. В опорі матеріалів і теорії пружності жорсткість характеризується коефіцієнтом (або сумарним внутрішнім зусиллям) і характерною деформацією пружного твердого тіла. У випадку розтягування-стискання стрижня жорсткістю називається коефіцієнт ES у співвідношенні ε=P/(ES) між розтягувальною (стискальною) силою Р і відносним видовженням стрижня (S — площа поперечного перерізу, Е — модуль Юнга, (див. Модулі пружності). При деформації кручення круглого стрижня жорсткістю називається величина GIp, що входить у співвідношення v=M/GIp, де G — модуль зсуву, Ip — полярний момент інерції перерізу, М — крутний момент, v — відносний кут закручування стрижня. При згині бруса жорсткість EI входить у співвідношення μ=М/ЕI між згинальним моментом М (моментом нормальних напружень у поперечному перерізі) і кривиною c зігнутої осі бруса (/ — осьовий момент інерції поперечного перерізу). У теорії пластинок і оболонок користуються поняттям циліндричної жорсткості: D = Eh3 12(1-v2), де h — товщина пластинки (оболонки), v — коефіцієнт Пуассона. Жорсткість визначається також для деяких складних конструкцій.