Ампер Андре Марі (22.01.1775 - 10.06.1836) — французький фізик, математик і хімік, член Паризької АН (1814). Народився в Ліоні. Здобув домашню освіту. У 1805—24 працював у Політехнічній школі в Парижі (з 1809 — професор), з 1824 — професор Колеж де Франс. Основні фізичні роботи присвячені електродинаміці. У 1820 сформулював правило для визначення напрямку дії магнітного поля струму на магнітну стрілку (правило Ампера), здійснив велику кількість експериментів з дослідження взаємодії між електричним струмом і магнітом, сконструювавши для цього безліч приладів, виявив вплив магнітного поля Землі на рухомі провідники зі струмом. Відкрив взаємодію електричних струмів і встановив закон цієї взаємодії (закон Ампера), розробив теорію магнетизму (1820). Згідно з його теорією всі магнітні взаємодії зводяться до взаємодії прихованих у тілах так званих кругових електричних молекулярних струмів, кожен з яких еквівалентний плоскому магніту — магнітному листку (теорема Ампера). За Ампером, великий магніт складається з величезної кількості таких елементарних плоских магнітів. Таким чином, Ампер уперше вказав на тісний «генетичний» зв'язок між електричними і магнітними процесами і послідовно проводив суто струмову ідею походження магнетизму. Відкрив (1822) магнітний ефект котушки зі струмом — соленоїда, дійшов висновку, що соленоїд, обтічний струмом, є еквівалентом постійного магніту, висунув ідею посилення магнітного поля шляхом поміщення всередину соленоїда залізного осердя з м'якого заліза. У 1820 запропонував використовувати електромагнітні явища для передавання сигналів. Винайшов комутатор, електромагнітний телеграф (1829). Сформулював поняття «кінематика». Дослідження стосуються також філософії та ботаніки. Член багатьох академій наук, зокрема. Петербурзької АН (1830).
Ампер Андре Марі
Ампер Андре Марі (22.01.1775 - 10.06.1836) — французький фізик, математик і хімік, член Паризької АН (1814). Народився в Ліоні. Здобув домашню освіту. У 1805—24 працював у Політехнічній школі в Парижі (з 1809 — професор), з 1824 — професор Колеж де Франс. Основні фізичні роботи присвячені електродинаміці. У 1820 сформулював правило для визначення напрямку дії магнітного поля струму на магнітну стрілку (правило Ампера), здійснив велику кількість експериментів з дослідження взаємодії між електричним струмом і магнітом, сконструювавши для цього безліч приладів, виявив вплив магнітного поля Землі на рухомі провідники зі струмом. Відкрив взаємодію електричних струмів і встановив закон цієї взаємодії (закон Ампера), розробив теорію магнетизму (1820). Згідно з його теорією всі магнітні взаємодії зводяться до взаємодії прихованих у тілах так званих кругових електричних молекулярних струмів, кожен з яких еквівалентний плоскому магніту — магнітному листку (теорема Ампера). За Ампером, великий магніт складається з величезної кількості таких елементарних плоских магнітів. Таким чином, Ампер уперше вказав на тісний «генетичний» зв'язок між електричними і магнітними процесами і послідовно проводив суто струмову ідею походження магнетизму. Відкрив (1822) магнітний ефект котушки зі струмом — соленоїда, дійшов висновку, що соленоїд, обтічний струмом, є еквівалентом постійного магніту, висунув ідею посилення магнітного поля шляхом поміщення всередину соленоїда залізного осердя з м'якого заліза. У 1820 запропонував використовувати електромагнітні явища для передавання сигналів. Винайшов комутатор, електромагнітний телеграф (1829). Сформулював поняття «кінематика». Дослідження стосуються також філософії та ботаніки. Член багатьох академій наук, зокрема. Петербурзької АН (1830).