Андреєв Микола Миколайович

Андреєв Микола Миколайович (28.VII 1880 -31. XII 1970) - радянський фізик, академік (1953; член - кореспондент 1933). Народився в с. Курмани (нині Сумської обл.). Закінчив Базельський університет (1909). У 1912-18 і 1924-25 працював у Московському університеті, у 1920—26 —завідувач лабораторії Всесоюзного експериментального електротехнічного інституту, у 1926 —38 —завідувач відділу акустики, заступник директора Ленінградської фізико-технічної лабораторії (з 1930 — Електрофізичний інститут) і доцент, професор Ленінградського політехнічного інституту. У 1940—53 —завідувач акустичної лабораторії Фізичного інституту АН СРСР, з 1953 — завідувач відділу Акустичного інституту АН СРСР. Основні дослідження в галузі акустики (гідроакустика, архітектурна, біологічна і нелінійна акустика). Дав строгу теорію розподілу звуку в рухомих середовищах. Здійснив дослідження з теорії поширення звуку вздовж поглинальних поверхонь, теорії акустичних фільтрів і звукових хвиль скінченної амплітуди. Низка робіт пов'язана з вивченням спектра згасаючих коливань, з дослідженням коливань кристалічних і анізотропних середовищ, питань реверберації звуку і звукоізоляції. Під його керівництвом у нашій країні були розпочаті дослідження з нелінійної акустики, з поширення звуку в шаруватих середовищах, електромеханічним активним матеріалам. Створив школу в галузі фізичної і технічної акустики. Герой Соціалістичної Праці (1970) .