Бор Оге (народився 19.06.1922) — данський фізик-теоретик, член Данської АН (1955). Син Н. Бора. Народився в Копенгагені. Закінчив Копенгагенський університет (1946). У 1944—45 працював у Лос-Аламоській лабораторії. З 1946 працює в Інституті теоретичної фізики і Копенгагенському університеті (з 1956 — професор). У 1962—70 — директор Інституту Нільса Бора, з 1975 — Інституту теоретичної ядерної фізики (НОРДІТА).
Роботи стосуються теорії ядра і надпровідності. У 1950—52 разом з
Б. Моттельсоном розробив колективну модель ядра (Нобелівська премія, 1975). Побудував моделі перехідного стану ядра, що ділиться, і каналів поділу ядер. У 1958 з Б. Моттельсоном і Д. Пайнсом припустив можливість існування надплинності адронів у ядрах (надплинна модель ядра).
Член низки академій наук. Премія «Атом для миру» (1969), медалі Г. Ерстеда (1970), Е. Резерфорда (1972) та ін.