Отже, розглянуто два випадки розвитку кінетичних процесів n(t) у “холодному” реакторі при повідомленні йому додатної або від'ємної реактивності. Навіщо було затіяно всю цю (загалом-то, теоретичну) розмову? Навіщо вона потрібна оператору-експлуатаційнику?
Це цілком необхідно для того, щоб зрозуміти, як оператору слід діяти практично при керуванні реактором, і вміти передбачати, як “відгукнеться” реактор на той чи інший вплив з боку оператора.
Звісно, цими двома випадками вся кінетика реактора далеко не вичерпується, але їх у принципі вже досить, щоб зрозуміти, як слід діяти оператору реакторної установки для збільшення або зниження потужності реактора.
Незважаючи на те, що розглядалася кінетика ідеалізованого, “холодного” реактора, виявлені закономірності цілком застосовні до керування реальним реактором на малих рівнях потужності, що лежать у межах між МКРП (мінімально контрольованим рівнем потужності) і значеннями (4 ÷ 5)% від номінального рівня потужності реактора.
Це цілком необхідно для того, щоб зрозуміти, як оператору слід діяти практично при керуванні реактором, і вміти передбачати, як “відгукнеться” реактор на той чи інший вплив з боку оператора.
Звісно, цими двома випадками вся кінетика реактора далеко не вичерпується, але їх у принципі вже досить, щоб зрозуміти, як слід діяти оператору реакторної установки для збільшення або зниження потужності реактора.
Незважаючи на те, що розглядалася кінетика ідеалізованого, “холодного” реактора, виявлені закономірності цілком застосовні до керування реальним реактором на малих рівнях потужності, що лежать у межах між МКРП (мінімально контрольованим рівнем потужності) і значеннями (4 ÷ 5)% від номінального рівня потужності реактора.