Боровик-Романов Андрій Станіславович (народився 18.03.1920) — радянський фізик-експериментатор, академік (1972; член-кореспондент 1966). Народився в Петрограді. Закінчив Московський університет (1947). У 1946-48 працював в Інституті фізичних проблем АН СРСР, у 1948-56 — у Московському державному інституті мір і вимірювальних приладів. З 1956 працює в Інституті фізичних проблем АН СРСР (з 1963 — заступник директора) та Московському фізико-технічному інституті.
Наукові дослідження присвячені головним чином фізиці магнітних явищ — слабкому феромагнетизму, антиферомагнетизму, магнітному резонансу, магнітооптиці, спіновим хвилям, — а також низькотемпературній метрології. Виявив (1956) слабкий феромагнетизм у чистих кристалах карбонатів мангану і кобальту (до цього слабкий феромагнетизм спостерігали тільки в природних кристалах гематиту) і дав пояснення явищу, що спостерігається. Відкрив (1959) п'єзомагнетизм. Теоретично визначив спектр антиферомагнітного резонансу слабкого феромагнетика в магнітному полі і підтвердив експериментально висунуті теоретичні висновки. Розробив низку методів спостереження спінових хвиль. Показав, що в антиферомагнетиках спінові хвилі мають лінійний закон дисперсії, визначив їхню швидкість. Відкрив параметричну генерацію спінових хвиль в антиферомагнетиках, виявив, що магнітне впорядкування призводить до сильної зміни двопроменезаломлення світла в прозорих антиферомагнетиках. Відкрив низку нових антиферомагнетиків. Спостерігав мандельштам-бріллюенівське розсіяння світла на параметрично збуджених спінових хвилях. Сконструював прецизійний газовий термометр і проградуював набір платинових термометрів, що стали національним еталоном практичної шкали температур.
Премія М. В. Ломоносова (1972).