Брегг Лоуренс (31.03.1890-1.07.1971) — англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (1921). Син Г. Брегга. Народився в Аделаїді (Австралія). Закінчив Аделаїдський (1908) і Кембриджський (1911) університети. У 1919—37 — професор Манчестерського ун-ту, у 1937—38 — директор Національної фізичної лабораторії, у 1938—53 — професор і директор Кавендіської лабораторії, у 1954—66 — директор Королівського інституту.
Наукові дослідження стосуються теорії дифракції рентгенівських променів, рентгеноструктурного аналізу, металургії, питань поліморфізму і фазових переходів у металах і сплавах, хімії білка, історії фізики. У 1912 незалежно від Ю. В. Вульфа знайшов рівняння, що пов'язує довжину хвилі рентгенівського випромінювання з періодом кристалічної ґратки кристала (формула Брегга — Вульфа) і лежить в основі спектроскопії рентгенівських променів. Удосконалив методи рентгеноструктурного аналізу, розробив методи розшифрування складних кристалічних структур, визначив структури багатьох силікатів. Використовуючи рентгенівські промені, отримав у 1939 оптичне зображення атомної структури кристала (ідея рентгенівського мікроскопа). Рентгенівський мікроскоп Брегга послужив відправною точкою при розробці ідей Д. Габора зі створення голографії. Спільно з Дж. Берналом і Л. Полінгом заклав фундамент структурного аналізу білка.
Очолюючи Кавендіську лабораторію, сприяв розвитку в повоєнні роки нових наукових напрямів — радіоастрономії і молекулярної біології.
Нобелівська премія (1915). Медалі Д. Юза (1931), Коплі (1966), Королівська медаль (1946).