Фльоров Георгій Миколайович (народився 2.03.1913) — радянський фізик-експериментатор, академік (1968; член - кореспондент 1953). Народився в Ростові-на-Дону. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (1938) і почав працювати в лабораторії І. В. Курчатова в Ленінградському фізико-технічному інституті. У 1943-60 керівник сектора Інституту атомної енергії імені І. В. Курчатова, з 1960 — директор Лабораторії ядерних реакцій Об'єднаного інституту ядерних досліджень (м. Дубна).
Роботи стосуються фізики ядра, ядерної енергетики, фізики космічних променів. У 1940 разом з К. А. Петржаком відкрив новий тип радіоактивного перетворення — спонтанний поділ ядер урану, з Л. І. Русиновим довів (1939), що при поділі ядер урану випромінюється більше двох вторинних нейтронів. З кінця 1942, коли в Радянському Союзі були розпочаті роботи з атомної проблеми, Фльоров перебував у групі фізиків на чолі з І. В. Курчатовим, яка почала аналіз і розробку всього комплексу цієї проблеми. Брав активну участь у створенні основ ядерної енергетики, зокрема досліджував залежність перерізів радіаційного захоплення повільних нейтронів від їхньої енергії.
У повоєнні роки продовжував роботи з фізики поділу ядер, здійснив ряд експериментів з вивчення космічних променів, використовував методи ядерної фізики в геологічній розвідці, зокрема удосконалив (1951) методи нейтронного каротажу, провів велику роботу із застосування методів ядерної фізики в народному господарстві.
З 1953 починає дослідження в новому напрямку ядерної фізики — в галузі синтезу нових трансуранових елементів: розробляє методи отримання і прискорення багатозарядних важких іонів, створює джерела таких іонів і вдосконалює прискорювач важких іонів, розробляє фізико-хімічні методи експресного виділення невідомих продуктів реакції та їх ідентифікації, особливо за спонтанним поділом. Разом зі співробітниками синтезував цілий ряд нових ізотопів транс-фермієвих елементів з порядковими номерами 102, 103, 104, 105, 106 і 107, вивчив їхні фізичні та хімічні властивості. За синтез і дослідження властивостей трансуранових елементів Фльорову в 1967 присуджена Ленінська премія. Разом зі співробітниками відкрив новий вид ядерної ізомерії — ізомери, що спонтанно діляться, запізнілий (після бета-розпаду) поділ, явище випромінювання запізнілих протонів, провів експерименти з ізотопами, перевантаженими нейтронами. У 1971 уперше прискорив іони ксенону на системі з двох циклотронів. Досліджує можливість існування надважких елементів, проводить пошуки надважких елементів у природних умовах та експерименти з їх синтезу в реакціях з важкими іонами.
Державні премії СРСР (1946, 1949, 1975). Герой Соціалістичної Праці (1949).