Габор Денніс (5.06.1900-9.02.1979) - фізик, творець голографії. Народився в Будапешті. Навчався в Технічному університеті в Будапешті (1918-20). У 1927-33 працював у Берліні інженером-дослідником, у 1934—48 — у науково-дослідній лабораторії Британської компанії Томсона — Хаустона, у 1949 — 67 у Лондонському університеті (з 1958 — професор).Роботи присвячені електронній оптиці, електронній мікроскопії, швидкісній осцилографії, розрядам у газах, фізиці плазми, техніці зв'язку. У 1948 опублікував перші статті, в яких розвинув принципи голографії та описав експерименти з отримання плоских голограм у променях ртутної лампи. Цей рік і вважають роком винаходу голографії — принципово нового методу отримання об'ємних зображень предметів, заснованого на використанні інтерференції світла. Удосконалюючи голографічний метод, винайшов у 1956 квадратурну голограму і (разом з Дж. Строуком) усунув недоліки своєї першої схеми, відкривши оборотність голограми. За винахід голографії в 1971 удостоєний Нобелівської премії. Створив плоску катодно-променеву трубку, розробив матричну теорію утворення оптичного зображення, теорію аналітичного сигналу в техніці зв'язку, принципи стиснення імпульсу, у теорії інформації сформулював теорему Габора — Шеннона. Останні дослідження присвячені зображувальній голографії, зокрема створенню об'ємного кіно з використанням голографічних принципів.
Автор багатьох винаходів. Член Угорської АН (1964). Лондонського королівського товариства (1956), Національної АН США (1973). Медалі Д. Юза (1967), А. Майкельсона (1968), Б. Румфорда (1968).