Генрі Джозеф (17.12.1797-13.05.1878) — американський фізик, член Національної АН, її президент (1866—78). Народився в Олбані, де навчався в Академії (1819—22) і згодом працював. У 1832—46 — професор Принстонського коледжу, з 1846 — директор Смітсонівського інституту.
Праці присвячені електромагнетизму. Перший сконструював потужні підковоподібні електромагніти (1828), застосувавши багатошарові обмотки з ізольованого дроту (їхня вантажопідйомність сягала однієї тонни), відкрив у 1831 принцип електромагнітної індукції (М. Фарадей перший опублікував відкриття індукції). Побудував електричний двигун (1831), виявив (1832) явище самоіндукції та екстраструми, встановив причини, що впливають на індуктивність кола. Винайшов електромагнітне реле. Побудував телеграф, що діяв на території Принстонського коледжу, встановив у 1842 коливальний характер розряду конденсатора.
Був одним з організаторів Американської асоціації розвитку науки (у 1849 — президент) і філософського товариства у Вашингтоні (з 1871 — президент).