Клейн Оскар Бенджамін (15.09.1894-5.02.1977) — шведський фізик-теоретик, член Шведської АН (1945). Народився в Стокгольмі. Закінчив Стокгольмський університет (1922). В 1927-28 працював в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, в 1928—62 — у Стокгольмському університеті (з 1931 — професор).
Праці присвячені квантовій механіці, квантовій електродинаміці, фізиці елементарних частинок, загальній теорії відносності, космології, статистичній фізиці. У 1926 записав найпростіше релятивістське хвильове рівняння для частинок зі спіном, що дорівнює нулю (рівняння Клейна — Фока — Гордона). У 1927-28 Клейн, а також П. Йордан і Ю. Вігнер показали, що основне рівняння нерелятивістської квантової механіки можна сформулювати мовою польових операторів (операторна теорія поля Йордана — Клейна — Вігнера). Створив (1929) разом з У. Нішіною теорію ефекту Комптона (рівняння Клейна — Нішіни). У релятивістській квантовій теорії відомий також «парадоксом Клейна». Незалежно від інших висунув ідею про універсальність фермієвської взаємодії. Один з перших почав розглядати загальну теорію відносності у зв'язку з квантовою теорією. Побудував (1928) теорію гравітації (теорія Клейна — Калуци). Дослідження також у галузі мезонної теорії і систематики частинок.
У 1953—65 — член Нобелівського комітету. Медаль М. Планка (1959).