Ом Георг Сімон (16.03.1787-6.07.1854) — німецький фізик, член-кореспондент Берлінської АН (1839). Народився в Ерлангені. Закінчив Ерлангенський університет (1811). Викладав математику, потім фізику в різних гімназіях. З 1833 — професор Нюрнберзької вищої політехнічної школи (з 1839 — ректор), у 1849—52 — Мюнхенського університету.
Дослідження стосуються електрики, акустики, оптики, кристалооптики. Експериментально відкрив у 1826 основний закон електричного кола, що пов'язує між собою силу струму, напругу і опір (закон Ома). У 1827 вивів його теоретично (для ділянки і повного кола), увів поняття «електрорушійної сили», «падіння напруги» і «провідності». Виконав (1830) перші вимірювання ЕРС джерела струму.
Висловив думку про складний склад звуків. Встановив (1843), що вухо сприймає як простий тон лише той звук, який викликаний простим синусоїдальним коливанням, усі ж інші звуки сприймаються як основний тон і додаткові — обертони (акустичний закон Ома).
Член Лондонського королівського товариства (1842). Медаль Коплі (1841).