Рамзауер Карл (6.02.1879-24.12.1955) — німецький фізик. Народився в Ольденбурзі. У 1902 здобув ступінь доктора філософії в Кільському університеті. У 1907—28 працював у Гейдельберзькому університеті (з 1915 — професор), у 1928—45 — професор Вищої технічної школи в Данцигу (нині Гданськ, ПНР), з 1945 — Берлінського університету (у 1950—51 — ректор).
Роботи в галузі атомної фізики. Досліджував взаємодію повільних електронів і протонів з атомами газу. У 1921 під час вивчення розсіювання повільних електронів в аргоні виявив аномальний характер їхньої взаємодії з нейтральними атомами (ефект Рамзауера). У 1914 розробив новий метод дослідження фотоефекту — метод відхилення фотоелектронів у магнітному полі, — за допомогою якого підтвердив квантову теорію фотоефекту (дослід Рамзауера).