Саймон Френсіс (2.07.1893-31.10.1956) — фізик. Народився в Берліні. Закінчив Берлінський університет, де працював у 1924 — 31, у 1931—33 — професор Бреславського університету. З 1933 — в Оксфордському університеті (з 1945 — професор).
Роботи стосуються фізики низьких температур, низькотемпературної плазми, магнетизму, ядерної фізики, розділення ізотопів, фізики високих тисків. У 1926 застосував для отримання температур, нижчих за температуру рідкого водню, адіабатичну десорбцію гелію з вугілля (десорбційний метод Саймона). У 1932, модернізувавши метод ізентропійного розширення, розробив так званий експансійний метод зрідження гелію. Незалежно від К. Гортера висунув у 1935 (разом із М. Курті) ідею ядерного охолодження і детально проаналізував експериментальні умови, необхідні для її здійснення, змонтував обладнання, за допомогою якого Курті досяг температури 0,00001 К (1956). Дослідив властивості речовини за температур рідкого гелію.
Член Лондонського королівського товариства (1941). Медалі Б. Румфорда (1948), Г. Камерлінг-Оннеса (1952), К. Лінде (1952) та ін.