Шальников Олександр Йосипович ( народився 10.05.1905) — радянський фізик-експериментатор, академік (1979, член - кореспондент 1946). Народився в Петербурзі. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (1928), працював у Ленінградському фізико-технічному інституті. З 1935 — в Інституті фізичних проблем АН СРСР, в організації якого брав активну участь, з 1938 — також професор Московського університету.
Основні дослідження в галузі фізичної хімії, фізики низьких температур, наукового приладобудування. Розробив методи отримання атомно-дисперсних сумішей і колоїдних розчинів лужних металів в органічних рідинах, створив і вдосконалив низку фізичних приладів (лічильники квантів світла, іконоскопи, електронографи).
У 40 —50-х роках досліджував проміжний стан надпровідників і властивості тонких надпровідних плівок. Виявив різке зростання критичних полів плівок порівняно з масивними надпровідниками і суттєве підвищення критичної температури для плівок, сконденсованих на поверхні, охолодженій до гелієвих температур. Уперше отримав (1941) надійні докази двофазної природи проміжного стану надпровідників.
Провів цикл робіт з вивчення властивостей рідкого і твердого гелію. Дослідження останніх років присвячені фізиці квантових кристалів, зокрема вивченню властивостей кристалічного гелію. Розробив методику вирощування високодосконалих монокристалів гелію і вперше отримав кристали, в яких були виявлені квантові явища — пуазейлева течія фононного газу і вакансійний рух носіїв заряду, дослідив теплові і механічні властивості цих кристалів.
Тричі лауреат Державних премій СРСР (1948, 1949, 1953). Премія П. М. Лебедєва (1972).