Шапіро Йосип Соломонович ( народився 13.11.1918) — радянський фізик-теоретик, член - кореспондент АН СРСР (1979). Народився в Києві. Закінчив Московський університет (1941). У 1946 —58 —завідувач лабораторії Науково-дослідного інституту ядерної фізики Московського університету, з 1958 — Інституту теоретичної і експериментальної фізики.
Основні роботи присвячені теорії ядра і теорії елементарних частинок. Побудував теорію внутрішньої конверсії з утворенням пар (1949), діаграмну (дисперсійну) теорію прямих ядерних реакцій (1961). Передбачив явища незбереження парності у взаємодіях мюон — нуклон і мюон — ядро (1957) і посилення ефектів незбереження парності в ядерних силах (1961 —62). Отримав (1955) інтегральне перетворення переходу з гіперболоїда на світловий конус («перетворення Шапіро»). Розробив теорію нових квазіядерних систем, що містять антинуклони. Передбачив у 1969 баріоній.