Смоленський Георгій Анатолійович (народився 23.06.1910) — радянський фізик, член-кореспондент АН СРСР (з 1970). Народився в Ялті. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (1938). У 1938 — 51 працював у галузевому науково-дослідному інституті в Ленінграді (нині об'єднання «Позитрон»), у 1951—56 — в Інституті хімії силікатів АН СРСР, у 1956—72 — в Інституті напівпровідників АН СРСР. З 1972 — у Фізико-технічному інституті АН СРСР. Викладає також у Ленінградському політехнічному інституті.
Роботи в галузі фізики твердого тіла, зокрема фізики сегнетоелектриків, діелектриків і магнітних напівпровідників. Розробив критерій виникнення спонтанної електричної поляризації в діелектриках, на основі якого відкрив і дослідив низку нових класів сегнетоелектричних кристалів, у тому числі сегнетоелектриків-феромагнетиків, що мають одночасно електричне й магнітне впорядкування, сегнетоелектриків з розмитим фазовим переходом. Створив нові магнітовпорядковані напівпровідники — ферити з унікальними властивостями, сформулював критерій одержання феритів з високою магнітною проникністю, заклавши основи промислового виробництва феритів у СРСР. Відкрив аномально велике двозаломлення в магнітних кристалах, явище довготривалої пам'яті в п'єзодіелектриках, індукований феримагнетизм. У 1952 за дослідження феритів і сегнетоелектриків удостоєний Державної премії СРСР.