Відерое Рольф (народився 11.07.1902) — норвезький фізик та інженер, член Норвезької АН (1973). Народився в Осло. У 1927 здобув ступінь доктора у Вищій технічній школі в Ахені, у 1928—32 — працював у Берліні, у 1933—45 — в Осло, у 1946—52 — у «Браун Бовері» (Баден, Швейцарія), з 1952 — у ЦЕРНі, з 1959 — у лабораторії ДЕЗІ.
Наукові дослідження в галузі фізики і техніки прискорювачів, дозиметрії. У 1927 запропонував лінійний резонансний і циклічний індукційний прискорювачі (опублікував у 1928) (до ідеї індукційного прискорювача прийшов ще в 1922). У 1928 побудував перший варіант лінійного прискорювача з двома прискорювальними проміжками, дав його теорію. Дослідив особливість руху електрона в циклічному індукційному прискорювачі. Встановив, що прискорюваний електрон під дією змінного магнітного потоку, який має симетрію обертання, може рухатися по колу постійного радіуса, і запропонував так звану «бетатронну умову». Здобув (1925) вираз для частоти стійких коливань електронів навколо фіксованої орбіти.