Вілсон Роберт Ратбан (народився 4.03.1914) — американський фізик-експериментатор, член Національної АН (1957). Народився у Франтірі (штат Вайомінг). Закінчив Каліфорнійський університет (1936). У 1940—43 працював у Принстонському університеті, у 1943—46 — у Лос-Аламоській лабораторії, у 1946—47 — у Гарвардському університеті, у 1947—67 — професор Корнеллського університету і директор лабораторії ядерних досліджень. З 1967 — професор Чиказького університету і в 1967—79 — директор Національної фізичної лабораторії імені Е. Фермі (Батавія).
Роботи присвячені ядерній фізиці, прискорювальній техніці і фізиці високих енергій. У 1938—40 досліджував проблему електростатичного і магнітного фокусування пучка в циклотроні. У 1946 запропонував використовувати в променевій терапії важкі заряджені частинки (протони), відкрив (1947) анізотропію нейтронів поділу. Під керівництвом Вілсона в Ітаці побудовано (1967) електронний синхротрон на 12 ГеВ, у Батавії споруджено (1972) протонний синхротрон, що прискорює протони до енергії 200 ГеВ, у 1976 їхню енергію було підвищено до 500 ГеВ.
Медаль Е. Грессона (1964), Національна медаль за науку (1973).