Крім бджіл, багато інших тварин можуть розрізняти кольори. Риби, метелики, птахи і плазуни теж можуть розрізняти кольори. А от більшість ссавців, як вважають, не можуть. Примати, однак, розрізняють. Птахи, безсумнівно, розрізняють кольори, про це говорить їхнє забарвлення.
Який був би сенс самцям так блискуче яскраво наряджатися, якби самки не могли це бачити! Іншими словами, привабливе оперення, яким володіють птахи, і є результатом того, що самки здатні розрізняти кольори. Так що наступного разу, коли ви побачите павича і дивуватиметеся цій сяючій виставці яскравих барв, захоплюватиметеся вишукано підібраними кольорами і завмиратимете перед дивовижним відчуттям естетики птаха, не забудьте, що ваш захват стосується власне самки павича, її спостережливості і тонкого смаку: тільки це ж і породило таке дивовижне видовище!
Більшість безхребетних мають або недорозвинені, або складні очі, а очі всіх хребетних тварин схожі на око людини. Однак є один виняток. Розглядаючи вищі форми тварин, ми зазвичай вигукуємо: «Ну звичайно, так воно і є!», але якщо стати на менш упереджену точку зору і обмежитися тільки безхребетними, щоб виключити нас самих, і запитати зоологів, яку з безхребетних тварин вони вважають найрозвиненішою, то більшість з них в один голос дадуть відповідь — восьминіг! Дуже цікаво, що, крім розвиненого мозку, його реакцій і всього іншого, які надто хороші для безхребетного, восьминіг має високорозвинене око, зовсім не схоже на очі будь-кого іншого. Це не складне око і не світлочутлива пляма, в ньому є і рогівка, і повіка, є і райдужка, і дві порожнини, заповнені рідиною, і кришталик, і сітківка (фіг. 36.10). Точнісінько те саме, що і в хребетних! Це чудовий приклад збігу в еволюції, коли природа двічі прийшла до одного й того самого розв'язання проблеми, але з одним невеликим поліпшенням. Сітківка у восьминога, як виявилося, являє собою теж частину мозку, і утворилася вона при ембріональному розвитку, як у хребетних тварин, але є одна дуже цікава і вражаюча відмінність: чутливі до світла клітини розташовані не позаду шарів інших клітин, як у нас, а безпосередньо на внутрішній поверхні очного яблука, а клітини, що займаються обчисленням,— позаду них. Тепер ми принаймні бачимо, що в розташуванні клітин у нашому оці глибокого сенсу немає. Іншого разу природі довелося виправити свою помилку! Найбільшими очима наділений велетенський спрут: діаметр їх 38 см!
Більшість безхребетних мають або недорозвинені, або складні очі, а очі всіх хребетних тварин схожі на око людини. Однак є один виняток. Розглядаючи вищі форми тварин, ми зазвичай вигукуємо: «Ну звичайно, так воно і є!», але якщо стати на менш упереджену точку зору і обмежитися тільки безхребетними, щоб виключити нас самих, і запитати зоологів, яку з безхребетних тварин вони вважають найрозвиненішою, то більшість з них в один голос дадуть відповідь — восьминіг! Дуже цікаво, що, крім розвиненого мозку, його реакцій і всього іншого, які надто хороші для безхребетного, восьминіг має високорозвинене око, зовсім не схоже на очі будь-кого іншого. Це не складне око і не світлочутлива пляма, в ньому є і рогівка, і повіка, є і райдужка, і дві порожнини, заповнені рідиною, і кришталик, і сітківка (фіг. 36.10). Точнісінько те саме, що і в хребетних! Це чудовий приклад збігу в еволюції, коли природа двічі прийшла до одного й того самого розв'язання проблеми, але з одним невеликим поліпшенням. Сітківка у восьминога, як виявилося, являє собою теж частину мозку, і утворилася вона при ембріональному розвитку, як у хребетних тварин, але є одна дуже цікава і вражаюча відмінність: чутливі до світла клітини розташовані не позаду шарів інших клітин, як у нас, а безпосередньо на внутрішній поверхні очного яблука, а клітини, що займаються обчисленням,— позаду них. Тепер ми принаймні бачимо, що в розташуванні клітин у нашому оці глибокого сенсу немає. Іншого разу природі довелося виправити свою помилку! Найбільшими очима наділений велетенський спрут: діаметр їх 38 см!