Крапля, невеликий об'єм рідини, обмежений у стані рівноваги поверхнею обертання. Краплі утворюються при повільному витіканні рідини з невеликого отвору або стіканні її з краю поверхні, при розпиленні рідини та емульгуванні, а також при конденсації пари на твердих незмочуваних поверхнях і в газовому середовищі на центрах конденсації.
Форма краплі визначається дією поверхневого натягу і зовнішніх сил (наприклад, сили тяжіння). Мікроскопічні краплі, для яких сила тяжіння не відіграє великої ролі, а також краплі в умовах невагомості мають форму кулі. Великі краплі в земних умовах мають форму кулі лише за рівності густин краплі та навколишнього середовища. Дощові краплі, що падають, під дією сили тяжіння, тиску зустрічного потоку повітря і поверхневого натягу сплюснуті з одного боку. На змочуваних поверхнях краплі розтікаються, на незмочуваних — набувають форми сплюснутої кулі (див. Змочування). Форма і розмір крапель, що витікають з капілярної трубки, залежать від її діаметра, поверхневого натягу σ і густини рідини, що дозволяє за вагою крапель визначати σ.
Форма краплі визначається дією поверхневого натягу і зовнішніх сил (наприклад, сили тяжіння). Мікроскопічні краплі, для яких сила тяжіння не відіграє великої ролі, а також краплі в умовах невагомості мають форму кулі. Великі краплі в земних умовах мають форму кулі лише за рівності густин краплі та навколишнього середовища. Дощові краплі, що падають, під дією сили тяжіння, тиску зустрічного потоку повітря і поверхневого натягу сплюснуті з одного боку. На змочуваних поверхнях краплі розтікаються, на незмочуваних — набувають форми сплюснутої кулі (див. Змочування). Форма і розмір крапель, що витікають з капілярної трубки, залежать від її діаметра, поверхневого натягу σ і густини рідини, що дозволяє за вагою крапель визначати σ.