Меллоні Мачедоніо (11.04.1798-11.03.1854) — італійський фізик. Народився в Пармі. Навчався в Пармському університеті, а також у Парижі. У 1824—31 — професор Пармського ун-ту. У 1831-39 жив у Парижі, з 1839 — директор Школи мистецтв і ремесел (Неаполь).
Роботи присвячені дослідженню теплової радіації. Винайшов пристрій для вимірювання теплового випромінювання, що складається з гальванометра і термоелемента (оптична лава Меллоні). У 1831 разом з Л. Нобілі вивчав тепловий спектр Сонця і «прозорість» різних тіл для теплових променів, у 1833 встановив, що останні неоднорідні і пропускаються різними тілами неоднаково. Дослідив теплове випромінювання від штучних джерел (1834). Намагався порівнювати (1835) випромінювальні здатності тіл. Спостерігав відбиття і заломлення теплових променів, показав, що залежно від характеру відбивної поверхні відбиття їх може бути дзеркальним або дифузним (1841). Незалежно від Дж. Форбса відкрив (1836) поляризацію теплових променів. Припустив, що теплові, світлові та ультрафіолетові промені мають однакову природу і відрізняються лише довжиною хвилі (1835). Побудував (1833) термостовпчик.
Член Лондонського королівського товариства (1839) і член-кореспондент Петербурзької АН (1836).