Савер Жозеф (24.03.1653-9.07.1716) — французький вчений, засновник музичної акустики, член Паризької АН (1696). Народився в Ла-Флеш. У 1670 приїхав до Парижа, де вивчав математику, фізику, медицину. Згодом був викладачем і вихователем при дворі короля Людовика XIV. У 1686 став завідувачем кафедри в Королівському коледжі, у 1703 — екзаменатором в Інженерному корпусі.
Основні фізичні дослідження присвячені акустиці. Вивчав явище посилення звуку, розробив метод визначення частоти звуку і дав перший розрахунок довжини звукової хвилі, проводив дослідження коливань струни, зокрема спостерігав вузли і пучності, визначав частоту биттів і встановив їхню природу. Помітив, що при збудженні струни поряд з основним тоном існують й інші звукові тони (вищі гармоніки, або гармонічні тони), що перебувають у простих кратних відношеннях з основним тоном. Пояснив обертони. Перший визначив межі чутності звуку, виміряв абсолютне число коливань за допомогою биттів.