Просторово-часову область, що оточує дану точку простору-часу, можна поділити на три області, як показано на фіг. 17.3. В одній з них інтервали просторовоподібні, в інших двох — часоподібні. Ці три області, на які розпадається простір-час, що оточує точку, у фізичному відношенні пов'язані з самою точкою дуже цікаво.
З області 2 фізичний об'єкт або сигнал, рухаючись зі швидкістю, меншою за швидкість світла, може прийти в точку О. Тому події в цій області можуть впливати на подію в точці О, можуть впливати на неї з минулого (t<0). Дійсно, предмет у точці Р на осі від'ємних t опиняється точно в «минулому» стосовно точки О; Р — це та сама просторово-часова точка О, але в більш ранній момент часу. Те, що в ній колись сталося, тепер позначається на точці О. (На жаль, саме таке наше життя.) Інший предмет із Q потрапить в О, рухаючись з певною швидкістю, меншою, ніж с; отже, якби цей предмет рухався в космічному кораблі, він міг би теж опинитися в минулому тієї самої точки О простору-часу. Це означає, що в якійсь іншій системі координат вісь часу могла б пройти через О і Q. Таким чином, усі точки області 2 виявляються стосовно О в «минулому»; усе, що в цій області відбувається, може позначитися на О. Тому область 2 можна назвати минулим, яке впливає; це геометричне місце всіх подій, які хоч якимось чином можуть вплинути на подію в точці О.
А натомість область 3 — це та область, на яку своєю чергою можуть вплинути події в О; у тіла, розташовані всередині області 3, можна «влучити кулею», швидкість якої менша за швидкість світла. Це той світ, чиє майбутнє в наших руках (якщо ми самі перебуваємо в точці О); область 3 можна назвати майбутнім, на яке можна вплинути. Решта простору-часу (область 1) цікава тим, що на події в ній з точки О впливати не можна, і, навпаки, ніщо, що відбувається в цій області, ніяк не може вплинути на становище в точці О, бо ніщо не може випередити світло. Звісно, якщо щось станеться в точці R, це може позначитися пізніше; якщо, наприклад, Сонце «цієї ж миті» вибухне, то ми дізнаємося про це лише через 8 хвилин, і раніше цього часу вибух ніяк не може відбитися на нас.
Те, що відбувається «зараз», «цієї ж миті» — це насправді щось таємниче; воно не піддається визначенню, не піддається і впливу, однак трохи пізніше воно може вплинути на нас (або ми на нього, якщо якийсь час тому ми подбали про це). Коли ми дивимося на зорю Альфа Центавра, ми бачимо її такою, якою вона була 4 роки тому; нам може захотітися дізнатися, на що вона схожа «зараз». «Зараз» — це означає в цю саму мить у нашій системі координат. Альфу Центавра ми можемо бачити тільки за допомогою світлових променів, що дійшли до нас з нашого минулого, минулого чотирирічної давності, але що на ній відбувається «зараз», ми не знаємо. Те, що відбувається на ній «зараз», зможе вплинути на нас лише через чотири роки. «Альфа Центавра зараз» — це ідея, або поняття, що існує в нашому мозку; жодного фізичного визначення для такого поняття в цю мить немає, бо треба почекати, перш ніж «зараз» вдасться побачити; для Альфи Центавра навіть правильне поняття «зараз» не піддається визначенню цієї миті. Адже «зараз» залежить від системи координат. Якби, наприклад, Альфа Центавра рухалася, то спостерігач на ній не погодився б із нашим розумінням її «зараз», бо його осі координат були б повернуті на якийсь кут, а його «зараз» було б зовсім іншим часом. Ми вже говорили, що одночасність не визначається однозначно.
Трапляються часом віщуни долі, ворожки, люди, які стверджують, що можуть дізнаватися майбутнє; чимало дивовижних історій розповідається і про людей, які раптово бачать перед собою своє майбутнє, на яке можна вплинути. Звідси виникає безліч парадоксів: адже якщо ми знаємо, що щось трапиться, то напевно зможемо уникнути цього, якщо захочемо. Насправді ж жоден провидець майбутнього не здатний дізнатися навіть теперішнє! Нам ніхто не скаже, що цієї миті відбувається досить далеко від нас, бо це неспостережуване.
Наостанок я поставлю запитання, відповісти на яке залишаю вам самим. Якби раптово з'явилася можливість знати, що відбувається в області 1 простору-часу, — виник би від цього парадокс чи ні?
Минуле, теперішнє, майбутнє
Просторово-часову область, що оточує дану точку простору-часу, можна поділити на три області, як показано на фіг. 17.3. В одній з них інтервали просторовоподібні, в інших двох — часоподібні. Ці три області, на які розпадається простір-час, що оточує точку, у фізичному відношенні пов'язані з самою точкою дуже цікаво.
З області 2 фізичний об'єкт або сигнал, рухаючись зі швидкістю, меншою за швидкість світла, може прийти в точку О. Тому події в цій області можуть впливати на подію в точці О, можуть впливати на неї з минулого (t<0). Дійсно, предмет у точці Р на осі від'ємних t опиняється точно в «минулому» стосовно точки О; Р — це та сама просторово-часова точка О, але в більш ранній момент часу. Те, що в ній колись сталося, тепер позначається на точці О. (На жаль, саме таке наше життя.) Інший предмет із Q потрапить в О, рухаючись з певною швидкістю, меншою, ніж с; отже, якби цей предмет рухався в космічному кораблі, він міг би теж опинитися в минулому тієї самої точки О простору-часу. Це означає, що в якійсь іншій системі координат вісь часу могла б пройти через О і Q. Таким чином, усі точки області 2 виявляються стосовно О в «минулому»; усе, що в цій області відбувається, може позначитися на О. Тому область 2 можна назвати минулим, яке впливає; це геометричне місце всіх подій, які хоч якимось чином можуть вплинути на подію в точці О.
А натомість область 3 — це та область, на яку своєю чергою можуть вплинути події в О; у тіла, розташовані всередині області 3, можна «влучити кулею», швидкість якої менша за швидкість світла. Це той світ, чиє майбутнє в наших руках (якщо ми самі перебуваємо в точці О); область 3 можна назвати майбутнім, на яке можна вплинути. Решта простору-часу (область 1) цікава тим, що на події в ній з точки О впливати не можна, і, навпаки, ніщо, що відбувається в цій області, ніяк не може вплинути на становище в точці О, бо ніщо не може випередити світло. Звісно, якщо щось станеться в точці R, це може позначитися пізніше; якщо, наприклад, Сонце «цієї ж миті» вибухне, то ми дізнаємося про це лише через 8 хвилин, і раніше цього часу вибух ніяк не може відбитися на нас.
Те, що відбувається «зараз», «цієї ж миті» — це насправді щось таємниче; воно не піддається визначенню, не піддається і впливу, однак трохи пізніше воно може вплинути на нас (або ми на нього, якщо якийсь час тому ми подбали про це). Коли ми дивимося на зорю Альфа Центавра, ми бачимо її такою, якою вона була 4 роки тому; нам може захотітися дізнатися, на що вона схожа «зараз». «Зараз» — це означає в цю саму мить у нашій системі координат. Альфу Центавра ми можемо бачити тільки за допомогою світлових променів, що дійшли до нас з нашого минулого, минулого чотирирічної давності, але що на ній відбувається «зараз», ми не знаємо. Те, що відбувається на ній «зараз», зможе вплинути на нас лише через чотири роки. «Альфа Центавра зараз» — це ідея, або поняття, що існує в нашому мозку; жодного фізичного визначення для такого поняття в цю мить немає, бо треба почекати, перш ніж «зараз» вдасться побачити; для Альфи Центавра навіть правильне поняття «зараз» не піддається визначенню цієї миті. Адже «зараз» залежить від системи координат. Якби, наприклад, Альфа Центавра рухалася, то спостерігач на ній не погодився б із нашим розумінням її «зараз», бо його осі координат були б повернуті на якийсь кут, а його «зараз» було б зовсім іншим часом. Ми вже говорили, що одночасність не визначається однозначно.
Трапляються часом віщуни долі, ворожки, люди, які стверджують, що можуть дізнаватися майбутнє; чимало дивовижних історій розповідається і про людей, які раптово бачать перед собою своє майбутнє, на яке можна вплинути. Звідси виникає безліч парадоксів: адже якщо ми знаємо, що щось трапиться, то напевно зможемо уникнути цього, якщо захочемо. Насправді ж жоден провидець майбутнього не здатний дізнатися навіть теперішнє! Нам ніхто не скаже, що цієї миті відбувається досить далеко від нас, бо це неспостережуване.
Наостанок я поставлю запитання, відповісти на яке залишаю вам самим. Якби раптово з'явилася можливість знати, що відбувається в області 1 простору-часу, — виник би від цього парадокс чи ні?