Skip to main content
Вся фізика

Психологія

Фейнманівські лекції з фізики

Розглянемо, нарешті, ще одну науку — психологію. Одразу ж доречно зауважити, що психоаналіз — це не наука; у кращому разі це медичний процес, а найімовірніше — знахарство. У психоаналізі існує теорія походження хвороб — різні там «духи» і таке інше. Знахар теж має теорію, за якою хворобу, скажімо малярію, викликає дух, що витає в повітрі; її не вилікуєш, якщо потрясти змією над головою хворого, а от хінін допомагає. Отже, якщо ви захворієте, раджу вам піти до знахаря, тому що він найкраще в племені розуміється на хворобах; однак його знання — це не наука. Психоаналіз не був достатньо перевірений експериментально, і неможливо навести перелік випадків, коли він допомагає, а коли не допомагає і т. д. Інші галузі психології, а до неї входить, наприклад, фізіологія відчуття (що відбувається в оці, а що в мозку), мабуть, не такі цікаві. Але в них були досягнуті хоч і малі, але цілком реальні успіхи. Ось одне з найцікавіших технічних завдань (хочете називайте його психологією, хочете — ні). Центральна проблема у вивченні мислення, або, якщо завгодно, нервової системи, така: нехай тварина чогось навчилася, нехай вона вміє робити щось, чого раніше не вміла; отже, клітини її мозку, якщо вони складаються з атомів, змінилися. У чому ж полягає ця зміна! Ми закарбували щось у своїй пам'яті. Де це? Що там можна побачити тепер? Цього ми не знаємо. Ми запам'ятали якесь число. Що це означає? Що змінилося в нервовій системі? Невідомо. Це дуже важлива проблема, при цьому цілком невирішена. Навіть якщо припустити, що в нас є якийсь механізм пам'яті, то все одно мозок — це така неймовірна маса перехресних дротів і нервів, що, з усією ймовірністю, прямий аналіз неможливий. Аналог цього — обчислювальні машини та їхні елементи; у них теж безліч дротів, є й елементи, схожі на синапси (нервові зв'язки). Шкода, що в нас немає часу розібрати цікаве питання про відношення між думкою і обчислювальними машинами. Слід розуміти все ж, що це питання дуже мало скаже нам про реальну складність повсякденної поведінки людини. Люди настільки різні! І знадобиться чимало часу, щоб у цьому розібратися. Слід почати здалеку. Якби навіть нам вдалося уявити, як діє собака, то й цього виявилося б занадто мало. Собаку зрозуміти набагато легше, але й тут ніхто не може пояснити, як вона діє.