Перейдімо тепер до так званих наук про Землю, або геології. До них належить передусім метеорологія, або наука про погоду. Метеорологічна апаратура — це фізичні прилади, тож метеорологія забезпечена приладами завдяки розвитку експериментальної фізики (ми вже про це говорили). Інша справа теорія метеорології, вона ніколи не була задовільно розроблена жодним із фізиків. «Дивно,— скажете ви,— адже це всього лише повітря, хіба ми не знаємо рівнянь руху повітря?» Так, знаємо. «Чому ж, знаючи, у якому стані повітря сьогодні, ми не можемо передбачити його стан на завтра?» По-перше, ми не знаємо, яким насправді є сьогодні стан повітря, бо воно раз по раз десь завихрюється і струменіє. Повітря дуже чутливе до будь-яких змін і просто нестійке. Щоб зрозуміти, про яку нестійкість я кажу, погляньте, як вода спокійно тече над греблею і раптом, падаючи, перетворюється на безліч бульбашок і крапель. Ви знаєте стан води в момент, коли вона переливається через греблю,— вона цілком спокійна; звідки ж беруться краплі в момент падіння? Від чого залежить, на які струмені розіб'ється потік, де вони виникнуть, куди впадуть? Усе це невідомо, тому що течія води нестійка. Точно так само навіть спокійний потік повітря, проходячи між горами, примхливо розпадається на окремі вихори. У багатьох галузях науки ми стикаємося з тим, що зветься турбулентною течією, яка поки що не піддається нашому аналізу. Тож давайте краще від теми «погода» перейдемо швидше до геології!
Головне питання геології полягає в тому, що зробило Землю такою, якою вона є? Найочевидніші з таких процесів відбуваються в нас на очах: річки підмивають береги, поля заносить пилом і т. д. Це зрозуміти досить легко, але ж, крім ерозії, крім руйнування, має відбуватися й щось зворотне. У середньому гори зараз не нижчі, ніж у минулому. Отже, має відбуватися і процес горотворення. Вивчаючи геологію, ви переконаєтеся, що дійсно відбувається і горотворення, і вулканізм, але ніхто їх не розуміє; не розуміє того, що становить половину геології. Дійсно, природа вулканів не зрозуміла. Чому бувають землетруси, теж зрештою не зрозуміло. Розуміють, звичайно, що якщо щось із чимось зіткнеться, то щось трісне, щось зсунеться — усе це добре. Але що штовхнуло, чому штовхнуло? Існує теорія, що всередині Землі є течії — відбувається циркуляція через різницю температур зовні і всередині — і вони своїм рухом злегка штовхають поверхню Землі. А якщо десь зустрічаються дві протилежні течії, то там має накопичуватися речовина, з'являтися гірські хребти, вони опиняться в сильно напруженому стані, виникнуть вулкани, стануться землетруси.
Що можна сказати про надра Землі? Добре відома швидкість хвиль землетрусів у Землі та розподіл густини всередині нашої планети. Але фізики не змогли створити доброї теорії густини речовини за тисків, очікуваних у центрі Землі. Іншими словами, ми не надто добре уявляємо собі властивості речовини в таких умовах. Зі своєю планетою ми справляємося набагато гірше, ніж зі станом речовини в зорях. Необхідний для цього математичний апарат не розроблений, він, мабуть, надзвичайно складний; не виключено, однак, що знайдеться хтось, хто зрозуміє важливість цієї проблеми і розробить її. Інша справа, що, навіть обчисливши густину, ми не зможемо уявити собі циркулюючі течії або розібратися у властивостях гірських порід за надвисоких тисків. Ми не вміємо передбачати, наскільки швидко ці породи «піддадуться» тиску; тільки дослід дасть відповідь на ці питання.
Що можна сказати про надра Землі? Добре відома швидкість хвиль землетрусів у Землі та розподіл густини всередині нашої планети. Але фізики не змогли створити доброї теорії густини речовини за тисків, очікуваних у центрі Землі. Іншими словами, ми не надто добре уявляємо собі властивості речовини в таких умовах. Зі своєю планетою ми справляємося набагато гірше, ніж зі станом речовини в зорях. Необхідний для цього математичний апарат не розроблений, він, мабуть, надзвичайно складний; не виключено, однак, що знайдеться хтось, хто зрозуміє важливість цієї проблеми і розробить її. Інша справа, що, навіть обчисливши густину, ми не зможемо уявити собі циркулюючі течії або розібратися у властивостях гірських порід за надвисоких тисків. Ми не вміємо передбачати, наскільки швидко ці породи «піддадуться» тиску; тільки дослід дасть відповідь на ці питання.