У цьому розділі мова піде про одне з найдалекосяжніших узагальнень, які будь-коли робив людський розум. Ми заслужено захоплюємося розумом людини, але непогано було б постояти якийсь час у благоговінні й перед природою, яка цілком безвідмовно підпорядковується такому витонченому й такому простому закону — закону тяжіння. У чому ж полягає цей закон? Кожен об'єкт Всесвіту притягується до будь-якого іншого об'єкта із силою, пропорційною їхнім масам і обернено пропорційною квадрату відстані між ними. Математично це твердження записується так: F = G (mm`)/r2
Якщо до цього додати, що будь-яке тіло реагує на прикладену до нього силу прискоренням у напрямку цієї сили, за величиною обернено пропорційним масі тіла, то здібному математику цих відомостей досить, щоб вивести всі подальші наслідки.
Але оскільки, як ми припускаємо, ви ще не настільки талановиті, озброїмо вас не тільки цими двома аксіомами. Розберімо разом наслідки з них. Ми викладемо вкратці історію відкриття закону тяжіння, зупинимося на деяких висновках з нього і на його впливі на історію, на загадках цього закону і на уточненні його Ейнштейном; ми хочемо ще обговорити зв'язок закону тяжіння з іншими законами фізики. Усього цього в один розділ не вкладеш, але в належних місцях інших розділів ми знову будемо повертатися до цього.
Історія починається з давніх часів; наші предки спостерігали рух планет серед зір і врешті-решт зрозуміли, що планети рухаються навколо Сонця — факт, заново відкритий пізніше Коперником. Трохи більше праці знадобилося, щоб відкрити, як саме вони обертаються. На початку XV століття точилися великі дебати про те, чи справді планети обертаються навколо Сонця, чи ні. У Тихо Браге з цього приводу було своє уявлення, далеке від того, що думали давні: думка його полягала в тому, що всі суперечки про природу руху планет розв'яжуться, якщо досить точно виміряти положення планет на небі. Якщо вимірювання точно встановлять, як рухаються планети, то не виключено, що з двох поглядів вдасться відібрати один. Це була нечувана ідея — щоб відкрити щось, краще провести ретельні досліди, ніж наводити глибокі філософські докази. Дотримуючись її, Тихо Браге багато років вивчав положення планет у своїй обсерваторії на острові Фюн, поблизу Копенгагена. Він склав об'ємисті таблиці, згодом, після смерті Тихо, вивчені математиком Кеплером. З його даних Кеплер і видобув чудові, дуже красиві й прості закони, що керують рухом планет.