Отже, тяжіння поширюється на величезні відстані. Але якщо існує тяжіння між будь-якими двома об'єктами, то має існувати й можливість виміряти силу, яка діє між ними. І не обов'язково стежити за рухом зір; чому б не взяти дві кулі, свинцеву й мармурову, і не простежити, як одна рухатиметься до другої? Складність такого простого за задумом досліду полягає в надзвичайній слабкості, непомітності сил. Проводити його слід із виключною обережністю: спочатку відкачати з апарата повітря, переконатися, що ніде немає електричних зарядів тощо, і тільки тоді можна спробувати виміряти силу. Уперше вона була виміряна Кавендішем за допомогою пристрою, схематично зображеного на фіг. 7.13. Дослід Кавендіша довів, що існує сила, яка діє між двома великими закріпленими свинцевими кулями і двома меншими (теж зі свинцю); у досліді кулі розміщувалися на кінцях коромисла, що висить на дуже тонкій пружній нитці. Вимірюючи, наскільки закрутиться нитка, можна було дізнатися величину сили й переконатися, що вона обернено пропорційна квадрату відстані. У такий спосіб точно визначався коефіцієнт G у формулі F = G(mm`)/r2, бо всі маси і відстані тут відомі. Ви можете заперечити: «Усе це для Землі було відомо й раніше». Усе, крім маси Землі. Визначивши з цього досліду величину G і знаючи силу тяжіння Землі, можна було опосередковано визначити її масу! Дослід тому й називають «зважуванням Землі». Кавендіш стверджував, що він зважив Землю, хоча він тільки виміряв коефіцієнт G; але це єдиний спосіб визначити масу Землі. Коефіцієнт G виявився рівним6,670*10-11 ньютон*м2/кг2.
Важко переоцінити силу впливу теорії тяжіння, її величних успіхів на історію науки. Замість неспокою, сумнівів, неповноти знань, нескінченних суперечок і парадоксів, що панували в минулі століття, перед людьми постав новий закон у всій своїй чіткості й простоті. Як важливо було те, що всі супутники, всі планети, всі зорі підпорядковуються такому простому правилу! Але ще важливіше те, що людина виявилася здатною зрозуміти це правило й передбачати на майбутнє шляхи планет! Це визначило швидке, успішне зростання науки в наступні роки; у людей з'явилася надія, що й в інших явищах світу ховаються такі самі прості закономірності.