Дотепер ми говорили про частинки, які перебувають тільки в електричному або тільки в магнітному полі. Але є цікаві ефекти, що виникають при одночасній дії обох полів. Нехай у нас є однорідне магнітне поле В і спрямоване до нього під прямим кутом електричне поле Е. Тоді частинки, які влітають перпендикулярно до поля В, рухатимуться по кривій, подібній до зображеної на фіг. 29.18. (Це плоска крива, а не спіраль.) Якісно цей рух зрозуміти неважко. Якщо частинка (яку ми вважаємо позитивною) рухається в напрямку поля Е, то вона набирає швидкості, і магнітне поле загинає її менше. А коли частинка рухається проти поля Е, то вона втрачає швидкість і поступово все більше й більше загинається магнітним полем. У результаті ж виходить «дрейф» у напрямку (ExB).Ми можемо показати, що такий рух є по суті суперпозицією рівномірного руху зі швидкістю vd=E/B і кругового, тобто на фіг. 29.18 зображено просто циклоїду. Уявіть собі спостерігача, який рухається праворуч зі сталою швидкістю. У його системі відліку наше магнітне поле перетворюється на нове магнітне поле плюс електричне поле, спрямоване вниз. Якщо його швидкість підібрана так, що повне електричне поле виявиться рівним нулю, то спостерігач бачитиме електрон, що рухається по колу. Таким чином, рух, який ми бачимо, буде круговим рухом плюс перенесення зі швидкістю дрейфу vd=E/B. Рух електронів у схрещених електричному і магнітному полях лежить в основі магнетронів, тобто осциляторів, які застосовуються при генерації мікрохвильового випромінювання.
Є ще чимало інших цікавих прикладів руху частинок в електричному і магнітному полях, наприклад орбіти електронів або протонів, захоплених у радіаційних поясах у верхніх шарах стратосфери, але, на жаль, нам бракує часу, щоб зайнятися зараз ще й цими питаннями.