Є ще один сорт лінз — їх часто можна зустріти в електронних мікроскопах — це магнітні лінзи. Схематично вони зображені на фіг. 29.6. Циліндрично симетричний електромагніт з дуже гострими кільцевими наконечниками полюсів створює в малій області дуже сильне неоднорідне магнітне поле. Воно фокусує електрони, що летять вертикально крізь цю область.
Механізм фокусування неважко зрозуміти; погляньте на збільшене зображення області поблизу наконечників полюсів на фіг. 29.7. Ви бачите два електрони a і b, які залишають джерело S під деяким кутом щодо осі. Як тільки електрон a досягне початку поля, горизонтальна компонента поля відхилить його в напрямку від вас. Він набуде бокової швидкості і, пролітаючи крізь сильне вертикальне поле, отримає імпульс у напрямку до осі. Боковий же рух прибирається магнітною силою, коли електрон залишає поле, так що остаточним ефектом буде імпульс, спрямований до осі, плюс «обертання» навколо неї. На частинку b діють ті самі сили, але в протилежному напрямку, тому вона теж відхиляється в напрямку до осі. На рисунку видно, як електрони, що розходяться, збираються в паралельний пучок. Дія такого пристрою подібна до дії лінзи на об'єкт, що перебуває в її фокусі. Якби тепер вгорі поставити ще одну таку саму лінзу, то вона сфокусувала б електрони знову в одну точку і вийшло б зображення джерела S.