10.4.1. Густинна та ядерна складові ТЕР.
Зображення
Але величина будь-якого макроперерізу є добутком відповідної величини мікроперерізу на величину ядерної концентрації розглянутого компонента, отже,
Зображення
тобто сукупна температурна залежність реактивності реактора зводиться до сукупності температурних залежностей величин мікроперерізів компонентів і густин (γi) матеріалів активної зони, що містять ці компоненти. Мікроперерізи різних взаємодій є характеристикою ядерних властивостей компонентів, а отже, і всієї активної зони в цілому; сукупність же густин матеріалів реактора (активної зони та відбивача) разом з об'ємами, зайнятими цими матеріалами, дає уявлення про густинні якості реактора.
Виходячи з таких уявлень і користуючись відомим математичним прийомом, усю величину ТЕР за будь-якої розглянутої температури теплоносія можна умовно поділити на дві складові:
Виходячи з таких уявлень і користуючись відомим математичним прийомом, усю величину ТЕР за будь-якої розглянутої температури теплоносія можна умовно поділити на дві складові:
Зображення
Першу складову, а саме:
Ефект зміни реактивності реактора під час його розігріву від 2О°С до розглянутої температури tт, пов'язаний з температурними змінами густин матеріалів реактора, що розглядається за умови незалежності від температури величин мікроперерізів компонентів активної зони, називають густинною складовою температурного ефекту реактивності (або просто густинним ТЕР, коротко - ГТЕР).
Друга складова - навпаки:
Ефект зміни реактивності реактора під час його розігріву від 2О°С до заданої температури tт,що визначається температурними змінами величин мікроперерізів компонентів активної зони реактора, узятий за умови незалежності від температури значень густин матеріалів реактора, називається ядерною складовою температурного ефекту реактивності (або просто ядерним ТЕР, коротко - ЯТЕР).
Так само можна міркувати і про величину температурного коефіцієнта реактивності за будь-якої розглянутої температури, подаючи його як суму густинного та ядерного ТКР за цієї температури.
Підкреслімо ще раз: обидві складові ТЕР (ТКР) є умовними. Хоча б уже тому, що годі уявити, аби навіть однаковий розігрів реактора призводив до температурної зміни густин його матеріалів, не зачіпаючи при цьому величин мікроперерізів, або, навпаки, - до вибіркової температурної зміни величин мікроперерізів без температурних змін густин матеріалів.
Практична користь від поділу ТЕР (ТКР) на умовні складові полягає в тому, що обчислення величин кожної з них за будь-якої температури для кожного конкретного реактора - набагато простіше й виконується з меншими витратами обчислювальної праці, ніж розрахунок усього температурного ефекту в цілому.
Проте використання цього прийому дає поживу для аналізу й інженерові-експлуатаційникові реакторної установки.
Ефект зміни реактивності реактора під час його розігріву від 2О°С до розглянутої температури tт, пов'язаний з температурними змінами густин матеріалів реактора, що розглядається за умови незалежності від температури величин мікроперерізів компонентів активної зони, називають густинною складовою температурного ефекту реактивності (або просто густинним ТЕР, коротко - ГТЕР).
Друга складова - навпаки:
Ефект зміни реактивності реактора під час його розігріву від 2О°С до заданої температури tт,що визначається температурними змінами величин мікроперерізів компонентів активної зони реактора, узятий за умови незалежності від температури значень густин матеріалів реактора, називається ядерною складовою температурного ефекту реактивності (або просто ядерним ТЕР, коротко - ЯТЕР).
Так само можна міркувати і про величину температурного коефіцієнта реактивності за будь-якої розглянутої температури, подаючи його як суму густинного та ядерного ТКР за цієї температури.
Підкреслімо ще раз: обидві складові ТЕР (ТКР) є умовними. Хоча б уже тому, що годі уявити, аби навіть однаковий розігрів реактора призводив до температурної зміни густин його матеріалів, не зачіпаючи при цьому величин мікроперерізів, або, навпаки, - до вибіркової температурної зміни величин мікроперерізів без температурних змін густин матеріалів.
Практична користь від поділу ТЕР (ТКР) на умовні складові полягає в тому, що обчислення величин кожної з них за будь-якої температури для кожного конкретного реактора - набагато простіше й виконується з меншими витратами обчислювальної праці, ніж розрахунок усього температурного ефекту в цілому.
Проте використання цього прийому дає поживу для аналізу й інженерові-експлуатаційникові реакторної установки.
Величина ТЕР, як бачимо, є складною функцією η, ε, φ, θ, B2, τт, L2, а всі ці величини зрештою є складними функціями величин різних макроперерізів компонентів активної зони реактора стосовно швидких, резонансних і теплових нейтронів. Отже, температурна залежність реактивності реактора (=ТЕР) зрештою визначається сукупністю температурних залежностей макроперерізів компонентів активної зони: