Наведемо ще один хімічний приклад явища, пов'язаного з двома станами, але цього разу на рівні великих молекул. Стосується це теорії барвників. У багатьох барвників, а саме в більшості штучних барвників, є одна спільна характеристика — вони мають свого роду симетрію. На фіг. 8.9 зображено іон одного з барвників — фуксину (він дає пурпуровий колір). У молекулі є три кільцеві структури, дві з яких — бензольні кільця. Третя не зовсім збігається з бензольним кільцем, бо всередині кільця в ній лише два подвійні зв'язки. На рисунку показано дві однаково придатні схеми, і ми здогадуємося, що їхні енергії мають бути рівними. Але є ще й амплітуда того, що всі електрони зможуть перескочити з одного стану в інший, перемістивши розташування «незаповненого» кільця в інший кінець. Коли електронів так багато, амплітуда перескоку дещо нижча, ніж у бензолу, і відмінність в енергіях двох стаціонарних станів не така велика. Але все ж таки є звичайна пара стаціонарних станів |I> і | II>, що являє собою суму й різницю двох базисних станів, показаних на рисунку. Енергетичний проміжок між |I > і | II > виявляється рівним енергії фотона в оптичній області. Якщо молекулу освітити, виникає дуже сильне поглинання на певній частоті, і молекула здається яскраво забарвленою. Ось чому вона барвник!Інша цікава риса такої молекули барвника — у двох зображених базисних станах центри електричного заряду розташовані в різних місцях. У підсумку молекула повинна бути дуже піддатливою до дії зовнішнього електричного поля. Такий самий ефект ми спостерігали в молекулі аміаку. Зрозуміло, що його можна аналізувати за допомогою тієї ж математики, якщо тільки відомі числа E0 і A. Їх, узагалі кажучи, отримують, накопичуючи дослідні дані. Якщо провести вимірювання з багатьма барвниками, то часто можна здогадатися, що станеться з якоюсь спорідненою молекулою барвника. Через сильне зміщення розташування центра електричного заряду значення μ у формулі (7.55) велике, і речовина має велику ймовірність поглинання світла з характеристичною частотою 2A/h. Отже, речовина не просто забарвлена, а забарвлена дуже густо — мала кількість речовини поглинає багато світла. Швидкості перескоку (а тим самим і A) дуже чутливі до всієї структури молекули. Якщо змінити A, то зміниться розщеплення енергії, а разом з ним і колір барвника. Крім того, молекули не зобов'язані бути цілком симетричними. Ми бачили, що те саме основне явище буває і за невеликих видозмін, навіть коли є невелика асиметрія. Невеликої зміни кольору можна досягати введенням у молекули легких асиметрій. Так, інший важливий барвник, малахітова зелень, дуже схожий на фуксин, тільки в нього дві з наявних молекул водню замінено на СН3. Колір виходить інший, бо A зміщено і швидкість перескоку електронів змінилася.