19.2.3. Залежність стаціонарного отруєння ксеноном від потужності реактора.

Якщо підставити у формулу (19.2.7) значення всіх відомих фізичних констант, а саме:
σ_a^Xe = 2.72^.10 ^-18 см²,  σ_a⁵ = 680.9 барн,  σ_f⁵  = 582.3 барн,  γ_I = 0.06,  γ_Xe = 0.003 і λ_Xe = 2.1 10^-5 c^-1, то вираз для ρ_Xe^ст набуде простішого вигляду:
 
                         ρ_Xe^ст ≈ - 0.054 θ [ 1 + (7.7 ^. 10¹² / Ф₀)] ^-1                                    (19.2.7a)
Невеликий розрахунок за цією формулою дає змогу пересвідчитися, що:
- при Ф₀< 10¹¹ нейтр/см²с (такі густини потоку властиві реактору, що працює на МКРП) отруєння реактора практично відсутнє (ρ_Xe^ст ≈ 0);
- при Ф₀ > 10¹⁴ нейтр/cм²с (а такі величини Ф властиві лише імпульсним експериментальним реакторам) величина стаціонарного отруєння практично досягає свого  теоретичного граничного значення (ρ_Xe^ст)_пред ≈ - 0.054 θ = - 5.4 θ %.
В інтервалі проміжних значень Ф₀  (10¹¹ ÷ 10¹³ нейтр/см²с) - властивих енергетичним  реакторам АЕС  - залежність величини стаціонарного отруєння від величини густини потоку нейтронів у твелах реактора має нелінійно зростаючий характер:

Рис.19.3. Якісний вигляд залежності  величини стаціонарного отруєння реакторів ксеноном від величини середньої густини потоку теплових нейтронів у паливі твелів.                    Експлуатаційника більшою мірою цікавить не ця залежність, що має, скоріше, академічний характер, а практичне застосування її до конкретного реактора, яким він керує. Але ви, звичайно, розумієте, що в будь-якому конкретному реакторі кожному значенню потужності реактора відповідає своє значення середньої густини потоку теплових нейтронів, і в будь-який момент кампанії ця відповідність - однозначна. А це означає, що ділянку теоретичної кривої, показаної на рис.19.3, можна перерахувати (і перебудувати) в графік залежності стаціонарного отруєння конкретного реактора від його рівнів потужності (рис.19.4). Цей графік практики коротко називають кривою стаціонарних отруєнь. Зазвичай він будується в натуральному масштабі, тобто величина потужності реактора виражається або абсолютно (в МВт), або у відносних одиницях (найчастіше у відсотках від номінальної потужності реактора).
Крива стаціонарних отруєнь дає змогу швидко оцінювати величину втрат реактивності реактора внаслідок стаціонарного отруєння ксеноном на будь-якому рівні потужності.

Рис.19.4.  Типовий якісний вигляд кривої стаціонарних отруєнь реактора.  За цією кривою (побудованою в зручному масштабі) легко знаходяться величини стаціонарного отруєння реактора на будь-якому рівні потужності реактора.