Ми завершимо цей розділ коротким оглядом єдиних нині відомих сил, що відрізняються від перелічених,— ядерних сил. Ці сили діють усередині ядра атома, і, хоча їх багато вивчали, ніхто жодного разу ще не зміг розрахувати силу, що діє між двома ядрами; і фактично закон ядерних сил зараз не відомий. Ці сили мають украй незначну протяжність дії — вони діють тільки на розмірах ядра близько 10-13 см. Оскільки частинки настільки малі, а відстані такі короткі, нам нема на що сподіватися щодо законів Ньютона — тут діють тільки закони квантової механіки. Аналізуючи ядра, ми більше не говоримо про сили; ми замінюємо поняття сили поняттям енергії взаємодії двох частинок (пізніше про це буде сказано докладніше). Будь-які формули, які можна написати для ядерних сил, є досить грубими наближеннями, в яких опущено багато деталей взаємодії; виглядають вони приблизно так: сили всередині ядер спадають не обернено пропорційно квадрату відстані, а відмирають експоненційно за деякою відстанню r0 (порядку 10-13 см) як F = (1/r2)*exp (—r/r0). Іншими словами, щойно частинки віддаляться, як сили тут же зникають, хоча ближче за 10-13 см вони дуже великі. Мабуть, закони ядерних сил складні до надзвичайності; ми їх не розуміємо, і все завдання аналізу фундаментального механізму, що стоїть за ними, не вирішене. Спроби вирішити це завдання привели до відкриття безлічі незвичайних частинок, наприклад π-мезонів, але походження сил усе одно залишається темним.