Ми коротко розповімо ще про один цікавий ефект, пов'язаний з випромінюванням швидкорухомої частинки. По суті, цей процес дуже схожий на щойно описане випромінювання. Припустімо, що є матеріал, який містить заряджені частинки, і повз пролітає дуже швидкий електрон (фіг. 34.9). Тоді під дією електричного поля ядра електрон притягуватиметься і прискорюватиметься, і на траєкторії з'явиться вигин. Чому дорівнюватиме випромінювання електричного поля в напрямку C, якщо швидкість електрона близька до швидкості світла? Згадаймо наше правило: ми маємо взяти справжній рух, перенести його назад зі швидкістю c, і тоді ми отримаємо криву, похідна якої визначає електричне поле. Електрон примчав до нас зі швидкістю ν, отже, при перенесенні виходить зворотний рух, і вся траєкторія стиснеться в стільки разів, у скільки с—ν менше за с. Таким чином, при 1– ν/c ≪ 1 кривина уявної траєкторії в точці В′ дуже велика, і, взявши другу похідну, ми отримуємо потужне випромінювання в напрямку руху. Отже, при проходженні крізь середовище електрони великої енергії випромінюють уперед. Це явище називається гальмівним випромінюванням. На практиці синхротрони використовують не стільки для здобуття електронів великої енергії (можливо, якби їх краще вміли виводити із синхротрона, ми б цього не казали), скільки для народження енергійних фотонів, або γ-квантів у процесі проходження електронів крізь щільні мішені, де вони випускають гальмівне випромінювання.
Гальмівне випромінювання
Ми коротко розповімо ще про один цікавий ефект, пов'язаний з випромінюванням швидкорухомої частинки. По суті, цей процес дуже схожий на щойно описане випромінювання. Припустімо, що є матеріал, який містить заряджені частинки, і повз пролітає дуже швидкий електрон (фіг. 34.9). Тоді під дією електричного поля ядра електрон притягуватиметься і прискорюватиметься, і на траєкторії з'явиться вигин. Чому дорівнюватиме випромінювання електричного поля в напрямку C, якщо швидкість електрона близька до швидкості світла? Згадаймо наше правило: ми маємо взяти справжній рух, перенести його назад зі швидкістю c, і тоді ми отримаємо криву, похідна якої визначає електричне поле. Електрон примчав до нас зі швидкістю ν, отже, при перенесенні виходить зворотний рух, і вся траєкторія стиснеться в стільки разів, у скільки с—ν менше за с. Таким чином, при 1– ν/c ≪ 1 кривина уявної траєкторії в точці В′ дуже велика, і, взявши другу похідну, ми отримуємо потужне випромінювання в напрямку руху. Отже, при проходженні крізь середовище електрони великої енергії випромінюють уперед. Це явище називається гальмівним випромінюванням. На практиці синхротрони використовують не стільки для здобуття електронів великої енергії (можливо, якби їх краще вміли виводити із синхротрона, ми б цього не казали), скільки для народження енергійних фотонів, або γ-квантів у процесі проходження електронів крізь щільні мішені, де вони випускають гальмівне випромінювання.